топити

топити
I топлю́, то́пиш; мн. то́плять; недок., перех. і неперех.
1) що, у чому, чим і без додатка. Розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін.
2) перев. з дієсл. варити. Палити дрова, солому і т. ін. в печі, плиті для приготування їжі.
3) Обігрівати (приміщення), розпалюючи й підтримуючи вогонь у печі, грубці і т. ін. або вмикаючи опалювальну систему; опалювати.

II топлю́, то́пиш; мн. то́плять; недок., перех.
Нагріваючи, робити м'яким, рідким. || Добувати плавленням; виплавляти, витоплювати.

III топлю́, то́пиш; мн. то́плять; недок., перех. і без додатка.
1) Силою занурюючи в воду, змушувати опускатися, падати на дно; затоплювати. || Покриваючи хвилею, заливаючи водою або кидаючи, затягаючи у воду людину, тварину, змушувати тонути.
2) в чому, перен. Заглушати, тамувати в собі думки, почуття, переживання, зазнаючи знегод, горя і т. ін.
3) Заливати, покривати (про воду, хвилю і т. ін.).
4) перен., розм. Ставити кого-небудь у безвихідне становище, робити когось до краю нещасним. || Зводити наклеп на кого-небудь; обмовляти, видавати когось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "топити" в других словарях:

  • топити — I (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубі тощо), протоплювати, протопити, витоплювати, витопити; палити (перев. зі сл. у печі , у грубі й под.); прокурювати, прокурити (трохи нагрівати) II (метал, скло тощо; нагріваючи, робити м яким,… …   Словник синонімів української мови

  • топити — 1 дієслово недоконаного виду підтримувати вогонь топити 2 дієслово недоконаного виду затоплювати топити 3 дієслово недоконаного виду робити м яким, рідким …   Орфографічний словник української мови

  • витоплювати — I юю, юєш, недок., ви/топити, плю, пиш; мн. ви/топлять; док. 1) тільки док., перех. і неперех. Спаливши яке небудь паливо в печі, грубі і т. ін., нагріти приміщення або зготувати при цьому страву. || Закінчити топити в печі, грубі і т. ін. 2)… …   Український тлумачний словник

  • топить — I топить топлюI нагревать, сжигая топливо; плавить, растоплять , укр. топити, топлю, др. русск. топити, топлю, болг. топя растопляю, плавлю (Младенов 636), сербохорв. то̀пити, то̀пи̑м, словен. topiti, tорim греть, плавить , чеш. topiti, слвц.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • протоплювати — юю, юєш, недок., протопи/ти, топлю/, то/пиш; мн. прото/плять; док., перех. і неперех. 1) Розпалювати і підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін., обігріваючи приміщення; топити. 2) Топити (див. топити I) якийсь час …   Український тлумачний словник

  • топлений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити I. || то/плено, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити II. || у знач. прикм. М який, рідкий внаслідок нагрівання, плавлення. Топлене масло. III а, е. Дієприкм. пас. мин. ч …   Український тлумачний словник

  • перетоплювати — I юю, юєш, недок., перетопи/ти, топлю/, то/пиш; мн. перето/плять; док., перех. 1) Топити ще раз, повторно або заново, по іншому (в печі, грубі і т. ін.). 2) Розводити вогонь в усіх чи багатьох печах, грубах і т. ін. 3) тільки док. Закінчити… …   Український тлумачний словник

  • потопити — I топлю/, то/пиш; мн. пото/плять; док., перех. і без додатка. Топити (див. топити I) якийсь час. II див. потопляти …   Український тлумачний словник

  • пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… …   Український тлумачний словник

  • топитися — I то/питься, недок. 1) Мати в собі розпалений вогонь (про піч, грубку, плиту і т. ін.). 2) безос., перев. з дієсл. варитися. Мати розпалений вогонь у печі, плиті для приготування їжі. 3) Взагалі мати розпалений вогонь (про піч, грубку і т. ін., а …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»